Дмитро Кулеба: Україна повернулася до Центральної Європи

Виступ міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби на першому Українському центральноєвропейському форумі 15 вересня 2021 року в Києві

Вельмишановне панство, друзі!

Люди, які працюють зі мною, знають, що відколи я став міністром закордонних справ, я почав вимагати від усіх колег якомога більше роботи та результатів саме на напрямі Центральної Європи. Саме до цього регіону ми повертаємося, тому працюємо над тим, щоб наші відносини із сусідами ставали кращими, а Україна якнайкраще інтегрувалася у мережу різноманітних форматів та механізмів Центральної Європи. Я не часто виступаю із промовами на форумах, але запрошення на Український центральноєвропейський форум прийняв одразу. Я поділяю його назву та ідею, яка цілком відповідає зовнішньополітичним пріоритетам України.

У цій частині Європи історично склався цікавий поділ. Належність до Центральної Європи чи Східної Європи визначається не стільки географією чи культурою, скільки відносно недавнім політичним минулим країн. На нього ми здатні впливати. Європа століттями була роздробленою, і це було як однією з її сильних сторін, так і однією з її слабкостей. Нині тенденція змінилася, Європа прагне бути сильною та єдиною. Безсумнівно, Україна є невід’ємною частиною такої сильної та об’єднаної Європи. Але неможливо стати частиною великої єдиної Європи, не ставши частиною єдиної Центральної Європи. Тому ми надаємо такого великого значення цьому регіону в нашій зовнішньополітичній стратегії.

Фактично, до підписання Богданом Хмельницьким домовленостей із Московським Царством у 1654 році переважна частина нашої історії, наших інтересів, наших економічних зв’язків була саме в Центральній Європі. Другим виміром формування української ідентичності був східний вплив із Півдня. Про це також потрібно пам’ятати. Україна історично мала сильний східний вимір у своїй історії, і це пояснює, зокрема, важливість розвитку стратегічного партнерства із Туреччиною у нашій сучасній зовнішній політиці та у майбутньому.

Про належність України до Центральної Європи промовисто свідчить ціла низка історичних подій, таких як Люблінська унія, битва під Оршею, або постать Костянтина Острозького, який похований тут, у Києві. Все це історичні події та постаті Центральної Європи. Про це треба пам’ятати. Цю частину нашу історії не мають затьмарювати подальші події, які інтегрували Україну в те, що нині штучно називають “Східною Європою”.

Я глибоко переконаний, що Україна є і завжди була державою Центральної Європи – історично, політично та культурно. Найголовніше те, що українська ідентичність – центральноєвропейська.

Ми зосереджуємо свою зовнішню політику на низці цілей та пріоритетів, серед яких перетворення України на активну державу Центральної Європи. Цей курс стає дедалі більш очевидним нині, коли вперше за 30 років ми розробили та затвердили Стратегію зовнішньополітичної діяльності України – системний документ, який спрямовує нашу зовнішню політику.

Україна формує простір безпеки, свободи та процвітання для себе та регіону, що простягається між Балтійським та Чорними морями. Україна активно створює регіональні формати та альянси. Серед них – Люблінський трикутник, Асоційоване тріо, українсько-турецька Квадрига та новостворена Кримська платформа.

Минулоріч ми започаткували новий формат Квадриги, в якому міністри закордонних справ та міністри оборони України та Туреччини проводять регулярні зустрічі для обговорення широкого кола питань політики та безпеки європейського та чорноморського регіонів.

Люблінський трикутник з Польщею та Литвою був створений у липні 2020 року і вже зарекомендував себе як ефективний формат регіональної співпраці.

Міністри закордонних справ Люблінського трикутника провели три зустрічі за перший рік його існування. Цього літа у Вільнюсі ми підписали Дорожню карту співпраці та Спільний план дій щодо протидії дезінформації. У майбутньому ми плануємо провести зустріч глав урядів і саміт лідерів Люблінського трикутника. Так само як Веймарський трикутник свого часу допоміг Польщі інтегруватися до ЄС у 1990-х та на початку 2000-х, нині ми у Києві бачимо Люблінський трикутник як один з інструментів сприяння майбутньому членству України в ЄС.

В травні цього року ми створили у Києві Асоційоване тріо України, Грузії та Молдови, аби додатково посилити нашу європейську інтеграцію та наш діалог з ЄС. Україна, Грузія та Молдова нині тісно координують позиції у рамках підготовки до саміту Східного партнерства. Ми виступаємо за амбітну Спільну декларацію, яка має визнати європейські прагнення наших трьох країн.

Регіональне лідерство України минулоріч зміцнилося із обранням пані посла України в Угорщині Любові Непоп Президенткою Дунайської комісії. Вперше за 70 років саме представниця України відповідає за розробку політики цієї авторитетної центральноєвропейської організації.

Цьогоріч я із задоволенням прийняв запрошення вперше взяти участь у міністерській зустрічі Центральноєвропейської п’ятірки, до складу якої входять Австрія, Словацька Республіка, Словенія, Угорщина та Чехія.

Вперше цьогоріч Україна взяла участь у зустрічі союзників Східного флангу НАТО Польщі, Румунії та Туреччини. Ми продовжуємо активно співпрацювати у рамках Вишеградської четвірки та працюємо над отриманням статусу партнера ініціативи “Трьох морів”

Усі ці нові формати та альянси України є вчасною реакцією на мінливі політичні обставини та безпекове середовище у регіоні. Україна втілює активну зовнішню політику, передбачену нашою Стратегією зовнішньополітичної діяльності. Ми будуємо динамічні альянси в регіоні задля розв’язання проблем національної та регіональної безпеки.

Історія Центральної Європи демонструє, наскільки фрагментованою та взаємопов’язаною є ця частина політичної карти світу. Безліч форматів, мереж, механізмів співпраці, які об’єднують країни у різних форматах. Ця частина Європи живе так століттями. Це промовисте свідчення достатньої гнучкості, завдяки якій регіон здатен відповідати на нові виклики та зміни політичної географії, легко формуючи нові зв’язки, нові контакти та формати між сусідніми країнами Центральної Європи. Це одна з сильних сторін нашого регіону. Якщо ми погоджуємося із поділом Європи на Західну та Центральну – з яким не всі погоджуються – то Центральна Європа є більш гнучкою, ніж Західна, коли йдеться про формати співпраці між країнами.

Я вдячний усім нашим центральноєвропейським партнерам за підтримку української стратегії деокупації Криму та приєднання до Спільної  декларації учасників Міжнародної Кримської платформи. Саме країни Центральної Європи одними з перших надіслали підтвердження участі в саміті Кримської платформи на найвищому рівні, поряд із Європейським Союзом, якому слід також віддати належне за сильне лідерство на кримському напрямі. 

Кримська платформа розпочала регулярну роботу на міжурядовому, міжпарламентському та експертному рівнях, і ми будемо приділяти особливу увагу співпраці з країнами Центральної Європи на всіх трьох рівнях.

Я також вдячний нашим центральноєвропейським партнерам Польщі, Словацькій Республіці, Угорщині та Чехії за підтримку процесу реформ в Україні та боротьби України за відновлення своєї територіальної цілісності, протидії російській агресії. 

Цей форум є ще одним свідченням, що Україна повернулася до Центральної Європи. На всіх рівнях, від політичного до експертного. Ми не гості в Центральній Європі, ми частина цього регіону. Ми є і донором, і реципієнтом безпеки. Ми – рятівники, а не жертви. Україна повернулася в Центральну Європу, до якої  вона завжди належала. Потрібно очистити українську центральноєвропейську історію від пилу та оприявнити історичний внесок українського народу у формування сучасної Центральної Європи.

Така мета відповідає Стратегії зовнішньополітичної діяльності та її шести пріоритетам:

  • Відновлення миру та територіальної цілісності України

  • Протидія агресії РФ та притягнення її до відповідальності за злочини

  • Набуття членства України в ЄС та НАТО

  • Створення нових економічних можливостей для українських експортерів та іноземних інвесторів 

  • Захист прав та інтересів громадян України за кордоном

  • Розвиток «м’якої сили» України та просування позитивного бренду нашої держави за кордоном

Всі ці пріоритети чудово відповідають цілям, які Україна прагне та може досягати в регіоні Центральної Європи, працюючи разом із партнерами.

Я вдячний організаторам цього форуму. Міжнародному фонду “Відродження”, який завжди був і є хорошим партнером, який робить значний внесок у розвиток українського громадянського суспільства та зовнішньої політики України. Раді зовнішньої політики “Українська призма” та її керівнику Геннадію Максаку, який демонструє лідерство у спільноті українських експертів із зовнішньої політики. Я також вдячний ЄС та проєкту EU4Society.

Я бачу у залі багато розумних людей, і думаю, ще більше стежать за цією подією онлайн. Хочу побажати успішного втілення цього нового формату, який допомагає Україні відновити своє місце в Центральній Європі, а Центральній Європі допомагає усвідомити роль України в тому, щоб зробити Європу сильнішою та ефективнішою у глобальній боротьбі за вплив. Я не втомлюся повторювати те, що сказав ще два роки тому: «Аби грати у велику гру, Європа має ставати більшою». Це раціональний та прагматичний підхід. 

Разом ми можемо зробити Центральну Європу сильнішою, але що ще важливіше, зробити сильнішою всю Європу загалом.

Дякую.

Мільйони іноземців по всьому світу побачать Україну з неочікуваного ракурсу

Коментар МЗС України у зв’язку із засудженням у Білорусі громадянина України Михайла Ференця



Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *